кінь

кінь
коня́, ч.
1) Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. Верховий кінь.
••

На бі́лому коні́ в'ї́хати куди — з'явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху.

На коні́ бу́ти (почува́ти себе́ і т. ін.) — бути (почувати себе) у вигідному становищі.

2) Шахова фігура з зображенням голови коня.
••

Хід коне́м перен. — про рішучий засіб, до якого вдаються у крайньому разі.

3) Оббита шкірою колода (у 1 знач.) на чотирьох ніжках для гімнастичних вправ; кобила (у 3 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»